Ну хто вільним одразу, а хто одиноким.
А залишившись, будеш ти спільно суспільним,
Але будеш глухим, і завжди однооким!
Як межу перейти, і не знати прокльонів?
Як життя розпочати з нової сторінки,
Рятуючи долі від стику вагонів,
Тікати від року, йдучи без зупинки???
Якщо вийти з вагона – зупинки чекай!
На швидкості ти розіб'єшся, стрибнувши!
Тож краще, в рулетку російську не грай,
А їдь за маршрутом, про дурість забувши!
Купивши білет ти узгодив маршрут,
І місце зайняв у двомісне купе.
Щоб там не сталося - ти уже тут!
І місце на довго, на віки – твоє!
Ти їдеш в перед, а стрибнеш лише в низ!
Завжди маєш вибір, супутник так само!
Та якщо ти стрибаєш, з колишнім простись!
І лети, хоч і в низ, та сміливо і прямо!
29.03.16 м.Первомайськ Миколаївська обл.
Sichen
0
0
18
Поезія | Версія для читання 07 кві 2016 о 18:38
Подібні роботи
