Об’ємна, тяжка, та ж потрібно нести!
Як впаде то розчавить, і можна загинуть.
То ж, зуби зціпивши, просто тягни!
Руки до крові, працею стерті.
Ноги вже ватні, піт очі залив.
Але рух нас рятує, від вірної смерті.
Рух це завжди, і в усьому, прорив!
Що крокова мука - іспит на міцність.
Сили зібрати потрібно останні!
Відчувається, з подихом, кожна нерівність.
- Так будують сім’ю молоду у коханні!!!
Кохання це камінь важкий, для будівлі.
Будинок будує з каміння, міцний.
Непохитний увесь, до верхів’я покрівлі.
Для обох цей будинок, в житті, головний!
Як немає вже сили, каміння тягати,
Тут партнер має змогу, себе проявити!
А у двох вже не мука, а вміння кохати!
В будівництві сімей, лише так можна жити!!!
12.04.2016 м.Первомайськ Миколаївська обл.
мітки: будівництво, вірш, поезія
Подібні роботи