Печери

image
Я пам’ятаю речі,
Які не мала б знати -
Які на дотик барви,
Які вони на смак.
І план моєї втечі
(а є куди втікати?)
Під грізний бій литаври
Приречений на крах.

У глибині печери
Працюють молотками,
Ладнають сиві гноми
Новий ковальський міх.
Каміння на вечерю
Розходиться клубками,
Горить посеред столу,
Як свічка, сталагміт.

Я пам’ятаю речі,
Які не мала б знати -
Можливо, ти насіння,
Тобі потрібен світ.
Хоч рани від картечі
Не будуть заживати,
Візьму своє каміння
І вийду через вхід.
23.04.16
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 23 кві 2016 о 16:36
Allochka Критика
Вірш як дотик до давнини і дотик до душі водночас. Написано дещо таємниче. Твір розрахований на свідомого читача і потребує вдумливого його прочитання.
25 кві 2016 о 21:49
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024