суперниця
не раз спостерігала, як курила там, за рогом.
я чула, що полює тільки на серця хоробрі,
тепер ось зупинилась перед моїм порогом.
вульгарна чорна сукня, скуйовджене волосся,
від неї несе запахом розірваних снарядів.
стількох вже звела з розуму, зваблює і досі.
а очі все ж ховає, бо там хащі непроглядні.
ще ніколи ні за кого не доводилось змагатись,
бо люди - то не речі, якщо разом, то відразу.
та з суперницею мушу тепер якось уживатись,
стискаючи в кулак всю свою ревність і образи.
ти мільйон разів казав - нема причини ревнувати,
а вона, оця причина, вже стоїть переді мною.
розумію, що не можу ні впустити, ні прогнати
цю суперницю мою, що називається Війною.
2016
Amster_Dama
2
0
18
Поезія | Версія для читання 28 кві 2016 о 07:18
мітки: вірш, поезія, емоції, життя, лірика, почуття, кохання, любов, сум, війна, ревність, суперниця
Allochka
Критика
Абсолютно новий погляд на війну як суперницю, що перешкоджає особистому щастю. Цікавий образ війни-суперниці. Їй автором надано жіночих негативних рис, мабуть, для того, щоб підкреслити її згубний вплив на долю людини.
1
Подібні роботи
