Український Ґарик 156
ПросвІтів мало, та в холодну мряку
Впродовж усякої епохи і пори
Усюди вгору вперто лізуть раки,
І мріють потім свиснуть нам з гори.
Оригінал
Просветов мало, но во мраке
Любой эпохи и поры
Повсюду в гору лезут раки,
Мечтая свиснуть нам с горы.
ullad1
1
0
18
Поезія | Версія для читання 28 кві 2016 о 15:13
мітки: Український Ґарик, вірш, поезія
Подібні роботи
