Березень Скрябіна

Не проходить і дня, щоб я не слухав пісні Кузьменка. Тай і далеко діло не в його піснях. Діло в самій людині. Важко бути відкритим і щирим до всіх людей. Навіть до злих. І казати кожному дякую - щоб таке робити, треба мати величезне серце розміром з планету. Оті довгі патла мене навчили більше ніж хто-небудь, ота мудра чувацька голова сказала мені, як правильніше і головне - простіше жити в тому дурному світі. Не загинатися, не звертати уваги на зло, а просто копати його в сраку. І тупо ржати зі всього - це і є блін формула щастя. І кольору мені вже не бракує, але я не втомився ще малювати...

Квітень Скрябіна

1
А я не бультер’єр і не собака
Я буду вам про всьо шо хоч брехати
Давитись олів'єм та пити колу
І буду бігти з розуму щодня по колу.
2
Брехня, моя брехня солодка, як крила
Накриває вас із запахом виноградного соку
І я вже знаю, хто з вас стоїть і за якими дверима
Під вливом доброго електрично-позитивного потоку.
3
Нашу війну не заметеш мітлою
Тому, розслабся собі мала.
Давай з тобою займатися любов'ю
Поки не виростуть крила...
4
Сядь і подумай про добре
Не дивися на то всьо, шо у вікні
Все одно ми з тобою
Не заплатим за то наше таксі...
5
Чого ти голову мужчині морочиш
Мішаєш капусту з горохом?
І вічно від мене чогось всього хочеш
Кажи прямо, бо я не панімаю намьоків.
6
Зима вже замучила, всі за літом скучили,
А ми собі у Львові на Ратушу повзем
Весна вже замучила, всі за літом скучили
А ми собі на Ратуші давимся борщем.
7
Всі кругом чужі, а я не знав
Просто хотілось вірити кожному
І я віддався без жодного бою усім словам
І після цього в моєму дзеркалі стало порожньо..
8
Мої зимні сльози вже мають колір грошей
І пахнуть чужими немитими гріхами
В душі на голові колонії вошей
Які ідуть до мене протоптаними стежками...
9
Я живу, всьо ховаю в болото
Там чистіше ніж біля вас
Ніхто не кине в душу зле око
Не розливають на рани смердючий квас.
10
Але зато в нас є Андрій Шевченко
Зато в нас живе Тарас Шевченко
Зато ми пишаємось за Дорошенко
Але абсолютно не пишаємось за свого ПРЕЗИДЕНТКО.
11
Із моря, із крові, із солі ти вийшов один
Йшов вперше дорогою, яку знав давно
Всі , хто ше не вмер, на тебе дивилися з вітрин
В кістлявих типу руках тримали заглушене вино...
12
Ти маєш дивне світло у своїх очах
Ти маєш щось в собі таке із неба...
Ти мені мала снишся по ночах
Хоча ти знаєш, мені більше треба...
13
А ти пішла і може вечером прийдеш, я скучив
Я хочу щоб наші з тобою тіла звучали гучно
Гадаю, ми прирачена пара - це неминуче
Ти відкрила свою душу, а я собою в неї влучив
14
Телевізор – новий бог
Егоїзм - то рідна мама
Краще я би здох
Без душі мені погано.
15
Тримай її за руку це любов
Так швидко ти влилась в моє серце
Я для душі собі душу знайшов
І моє життя набуло солодкого сенсу
16
Ти не бачиш, шо я стараюся
Але важко думати за двох
І дивитися на те, що відбувається
Якщо навіть не хочеться зробити крок
17
Всі такі примітивні, такі самі
Одинакового кольору весь цілий світ
Навіть у натовпі залишаємось одні
Маючи правду на устах, віддаємося брехні
18
Твій сон давно втопився в морі
А там недалеко вже до дна
Ти скажеш, що я хорий
Після шостого бокалу незайманого вина...
19
Най буде дощ, най миє нас
Нехай змиє брудні мої слова
Щоб я не бачив егоїстичних мас
І добром наситився сповна
20
Ми були діти і тому нам було добре
Печена бульба нам лиця вугльом малювала
Мали мечі з дерева, були хоробрі
Але пані час в нас все дитинство відібрала...
21
Тремтять вже губи, ніби йде в них ток
Але насправді вони забули всі слова
На вулиці червона спека, а я так змок
Коли засохли мої почуття
22
А ти люби не люби
А може краще піти?
Не йти до неї без мети?
А може краще дійсно втікти?
23
Ти його болиш десь всередині
Але ти любиш його всеодно до нестями
Руками обіймаєш його душу, вчора,завтра, нині
Але як німи уста ковтають брехню, то шо буде з вами?
24
Десь там, де мільйони машин
Де ніг немає, одні лише колеса
У їхні венах масло і немає клітин
Дорога рятує їх від стресу
25
Бумеранг полетить і вернеться назад завжди
Немає значення злий ти кинув його чи добрий
Так само матеріалізуються всі людьські думки
Перші ніж щось зробити, розберися в собі добре
26
Багато бачив я тих ваших чудес
Але не бачив, як діють вони
Всі хочуть одразу бігти і кидають свій хрест
Їм пропонують світла, а вони прагнуть темряви...
27
Любов сліпа, сліпий то хто любить
Прошу, дайте мені нові очі
Бо щось моє серце дуже часто тупить
А голова хариться щоночі
28
Хай буде так, як хочеш ти
Щоб все, що в голові - збулося добре
Щоб залишав ти іншим свої сліди
Які ввели б не в нас, а лише вверх до Бога
29
Моя дівчина зроблена з неба
Її голос, це тихий дикий спів
У ній моя цілковита потреба
Їі любов я приборкати зумів..
30
Назад завішайте небо
Бо воно, як літак розбилось на шматки
Хто це зробив? Як ж це ганебно!
Під водою робити сухі пустельні ковтки

‪#‎Скрябін‬
‪#‎СкрябінЖивий‬
‪#‎РікСкрябіна‬ ‪#‎КвітеньСкрябіна‬
‪#‎Львів‬ .
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 09 тра 2016 о 17:08
мітки: вірш, поезія
Ще немає жодного коментаря
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024