Мольфар

image
Мольфаре, наближається гроза…
Серед зими дощем вагітні хмари.
Трикапки затремтіли у сльозах
І темно стало від облудних марень.

Веде мене язичниця-любов
Дорогою із гір – та все у прірву…
Молитву шепче мовою дібров,
Отруйний хміль із коренем не вирву.

«Знайдеш його в наступному житті…» –
Мені сказала доля і розтала
Снігами окаянних почуттів,
І в душу крига врізалась кресалом.

Не стримуй дощ, мольфаре, хай гримить,
І серце крають муки-блискавиці!
Ця повінь-ніч украла пів-зими.
І душу, безіменну і безлицю…

Мольфаре, наближається гроза…
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 18 чер 2016 о 20:16
Грізно так, могутньо. Дуже сподобався настрій вірша. Ніби чекання невідворотньої біди чи часу на помсту.
21 чер 2016 о 06:04
Allochka Критика
Написано у таємничому, містичному дусі. Вірш сприймається динамічно, як і сама гроза. Тільки варто виправити "три / капки" і "півзими".
21 чер 2016 о 21:43
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024