***

Тримай, - каже, - тримай міцніше, тут все, що в мене є.
Тут все, що я хотів сказати, але не сказав.
Усе, що було моїм, стане тепер твоє,
усе, що тепер нічиє, висохне, мов роса

на сонці. Зникне, неначе твої дитячі страхи,
які ти ховала поміж книжок і дерев,
поміж опалого листя, поміж чужої трави,
на дні гірської ріки і холодних джерел.

Тепер нестимеш усе моє, що вміститься в твоїх снах,
те, що не можна залишити просто неба і у відкритих долонях.
Те, що поміститься, зазвичай, у коротких словах,
що пасажири лишають на пустому пероні.

Просто тримай мене і мовчи
так, ніби від цього залежить ритм твого серцебиття.
Ми залишаєм це місто поспіхом, кленучи
пусті вокзали,
твої страхи,
балкони,
навіть життя.
Київ, 2016
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 21 чер 2016 о 17:20
Allochka Критика
Поміж рядків проглядається мотив "утечі від дійсності", яка не просто нас оточує, але й поглинає, зустрічає і проводжає незворушним холодним поглядом. Вимальовується образ міста, що негативно вплинуло на його обивателів.
21 чер 2016 о 21:01
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024