Без назви №4
Слова, це слова штовхають мене у прірву емоціональної невідомої мені безодні. І я розкривши свої шалені крила , лечу у низ. Падаю у себе самого і піднімаюсь у вись для того, щоб приховати думки за язиком та показати вам лише, те що ви хочете почути.
Кожен день по реченню я писав на папері те чим я займався, куди іду чи куди хотів іти, скільки цигарок я скурив і чи буде в мене рак легень. І через століття я від руки написав своє життя. Розбите чорнило закінчувалось, воно виливалось у прожиті мною роки і залишалось тепер лише одне: купити нову ручку. І нею стала ти. Ручка, перо, кисть, кохання чи секс - та називай ти це як хочеш. Я просто вирву наступну сторінку...
Подібні роботи
Роботу було депубліковано автором