Ілюзія

Одного разу, будучи факіром,
Я чаклувала з душами у людях.
Міняла їх місцями, руйнувала
І кратери розпилювала в грудях.

Спочатку всі захоплено вставали,
І зал аплодував в нестримних криках,
Бо в рухах тих магічно-досконалих
Не бачили, що душі гинуть стиха.

І номер мій завершився невдало,
Коли прийшов вже час розкрити карти,
Помітила, чогось в мені не стало
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 13 лип 2016 о 03:23
Allochka Критика
Трагедія людини, яка вивчаючи душі інших, загубила власну. Актуалізується думка: може, й не було нічого, а це просто ілюзія.
13 лип 2016 о 22:34
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024