Колисаний патроном, що у серці.
Не закривай очей, слідкуй за боєм.
За гуркотом гармат, набоїв терцій.
Не спи, прошу, рукою вкривши рану,
Зімкнувши очі, душу, моє щастя,
Край тебе я до неба ще не стану,
З'єднавши наші стомлені зап'ястя
Будь ласка, встань, згадай, що нас є двоє,
Що ми схрестили наші існування.
Не засинай, мій стомлений герою
Для вічності то зашвидке прощання.
Зіпнись на руки, вийди з поля бою...
Колисаний патроном злої зброї,
Не засинай, мій стомлений герою,
Не знаючи, що нас вже стало троє..
Yarka
1
1
18
Поезія | Версія для читання 13 лип 2016 о 03:27
Allochka
Критика
Війна постає як велика особиста трагедія, що вносить руйнації у долі людські. Відчайдушним і сповненим болю й відчаю є заклик коханого героя не засинати. Це досить промовистий рефрен твору, що посилює трагізм звучання поезії. Тема трагедії людини у війні надзвичайно актуальна.
Подібні роботи
