Давай ти мене не спитаєш де була до ранку.
Не буду цікавитись чиї ти носиш парфуми.
Будь ласка, давай не шукатимем слів до останку.
Не кидатимем одне в одного спогадів струми.

Не треба кричати, у відповідь чутимеш правду.
Не варто просити, схрестивши на грудях руки.
Прощаючи словом - наштовхуєш душу на зраду.
Прощаючи серцем - слова перейдуть у звуки.

Відрікшись назавжди, залиш щось у собі на завтра.
І в гніві своєму, приводячи болі до тями,
Мовчи, ти не знаєш, де в мені ховається правда.
Мовчу. Я не знаю чи справді є в тобі плями.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 13 лип 2016 о 03:31
Allochka Критика
Цікаві вислови у кінці другої строфи про прощання. Справді, коли ми стверджуємо, що прощаємо, даємо шанс зрадникам повторити їх вчинок. А коли ми пробачаємо серцем, по-справжньому, то уже ніхто не потребує і не чекає на наше прощення, адже для цього витрачено дуже багато часу.
15 лип 2016 о 17:31
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024