Кохаю
І не згасне кохання ніколи,
І разом з'єднали серця ми навік
І свій всесвіт створили довкола.
Я знаю,що й ти бережеш почуття
Що в дарунок прислала нам доля,
І вірно нестимеш гіркі відчуття
Як буває нестерпим недолі.
Та як би не було,чи радість чи біль,
Головне спільно все розділяти,
Найщиріше коханння дається навік,
Варто трохи лиш вміти чекати.
Reflex
2
0
18
Поезія | Версія для читання 18 сер 2016 о 18:23
Allochka
Критика
Гарно втілена ідея вірша, що увічнює справжнє кохання як подарунок долі. Головна умова його справжньості - спільно розділяти радість і горе.
У передостанньому рядку виправте "кохання". Варто за бажання попрацювати над римою: доля - недолі.
У передостанньому рядку виправте "кохання". Варто за бажання попрацювати над римою: доля - недолі.
Подібні роботи
