океан

океан глибочіє, темніють його тихі води,
вітри над ним свищуть у небі безмежно вільному.
будую мости, а вони їх безжально розводять.
впуститися вплав чи накритися хвилями пінними?

здається, навкруг більш нічого – лиш я й мертва тиша,
не чути ні стогону втоплених, ні кораблів.
в воді відображення довше живе й якось глибше,
ніж в просторі будніх дзеркал і дзеркальних днів.

я бачила шторм у зіницях твоїх, а очі ніколи не брешуть,
на тво́єму фоні всі інші – як хлорка їдка із крану.
любов – то поділений світ на "моє" і на "решту".
в житті лише раз розливаються такі, як ти, океани.
2016
Amster_Dama
Amster_Dama
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 01 жов 2016 о 07:14
Allochka Критика
На високому філософському рівні подано роздуми про любов, про світосприйняття закоханої людини. Уведений у поетичну канву твору образ океану підкреслює глибинність почуттів, всеосяжність і безкінечність любові.
03 жов 2016 о 17:29
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024