Осінній шторм
Повітряні хвилі б’ються об стіни-борти.
Ніби колише, але не можна заснути -
Шторм не простить капітану його глупоти́
Пнуться на вітрі, порипують вікна-вітрила.
Якір, мов кульку, тримає вже сонна земля -
Осінь руками холодними світ охопила
Й листя, як ракушки, липне до дна корабля.
Небо блакитне і повне сумними китами.
Зранку в бінокль видніється тільки туман,
Ма́буть тому невиспані й злі капітани
Судна ведуть на скелі і на таран.
В.М.
Подібні роботи
