Обережно, мат!! +18
_____________________________________________________
Время меняется с каждым из прожитых дней.
Выстрелы в спину от самых любимых людей.
Реже и реже хоть кто-то не прячет глаза,
Не отличишь пидораса от подлеца. (с) Глеб Самойлов
_____________________________________________________
Коли було сумно і так хотілось з кимось поговорити
Всі тоді на мене хуй поклали
Та ніхто не ділився своїм милом аби біль ним мою помити
Шкодували нитки аби я зашив свої рани
Коли самота дихала с криком в мої плечі
Всі тоді на мене хуй поклали
Коли я попросив друга позбирати мої речі
Він закрив двері і пішов собі по справам.
Коли я просив обіймів, бо було дуже важко
Хуй на мене тоді весь світ поклав
До мене на вікно не прилітали навіть пташки
Навіть тоді, коли я їхню з пораненим крилом маму підібрав
Я був дуже відвертим з тобою та щирим
А ти мене на хуй поклав
Я тобі таблетки приносив, коли тебе горло дусило
А ти в мене останні гроші на маршутку забрав
Я йшов по дорозі
Я мав в житті свою мету
Тільки зрозуміти ще я не взмозі
Чи додому чи я на хуй досі іду.
Повертаючи за поворотом
Я бідному жебраку десять гривнів поклав
А він у відповідь "Чо так мало,йобана в рот ти"
І підарасом мене щасливо за спиною охрещав.
До всіх знайомих своїх я казав "Добрий день"
Посміхаючись щиро всім навколо
А мій мозок мені казав "Ти шо олень"
Не ходи знову по тому аморальному колі.
Я намагався бути добрим
І навчити того добра хотів цілий світ
Але хто зараз цінує оце твоє "добре"
Якщо зів'яла квітка-людина та давно опав її той цвіт
Йшла третя Світова війна
І тільки я міг це все зупинити
Але я на пляжі допивав свій шостий бокал білого вина
Бо мені було на то все, чесно кажучи, хуй якось ложити
Від раку ліки я створив
Всі одразу мене стали чомусь помічати
Тільки зараз я на всіх байдужий хуй ложив
Бо мені ще дочку на плавання потрібно записати
За порадою до мене всі приходили
Приносили мені подарунки,гроші, чай із трав
Казали до мене "Пане мер, полатайте нам у місті дорогу"
Тільки я на це все своєрідний хуй поклав
Мій друг колись мене попросив
Щоб я його від талону на сесії врятував
Казав "Поможи друже, бо вже немає сил"
Тільки я з усмішкою на це все великий хуй поклав...
І зупинився я на мить
Подумав, чи правильно вчиняю?
Що, якщо на світі буде стільки злих
І навіки всім закриють вхід до раю.
Що, якщо навчитися з часом забувати оте все зло
Яке робили нам колись
І вирвати із себе і кинути на землю і закопати його
Допоки болото з нашою душею ще не зрослись.
Що, якщо навчитися знову бути людьми
І не кидати сміття, не бути свинею на своїй рідній землі
Та жити лише так, як цього хочемо ми
Не зачиняючи для свого друга двері свої
Стояти міцною стіною в серці з вогнем
Не дати залізти нікому на голову,бо з'їдять просто живцем
Адже, що буде з нами, з людьми
Якщо ми один на одного хуй покладем?
йфа
Bergino
0
0
18
Поезія | Версія для читання 10 гру 2016 о 06:51
Подібні роботи
