Предки

Там де гірські вершини
Через крихітні щілини
Пробивався
Й не вагався
Звук труби
Що розносився навкруги
Та звав з забутої долини
Що в лісовій глибині .
Тих хто підкорив дикий світ
Й витримав темного часу гніт .
Тих хто з природою єднались
Й до мети з мечем проривались .
Злі й жорстокі
А їхні плечі були широкі
Кремезні
Й міцні .
Та було дещо в них
Що приваблює людей по днях цих .
Це - єднання з природою ,
Де душа відпочиває прохолодою .
Й як в тілі , так і в душі силачі ,
Хоч до горла часто приставлялись мечі .

Й знову як з давнього часу ,
Коли земля порвала окови хаосу .
Чути звук труби ,
Що розноситься навкруги ,
Й лунає він з крихітних щілин ,
До гірських вершин ,
До морських низин
Та забутих долин .
Це звучить призив далеких предків ,
Й невже б ти не хотів .
Звільнитись від оков міських пустинь
Від себе брехню ти їхню кинь .
Відчуй той звук ,
Той чарівний звук
Що переніс багато мук .
То призив далеких предків ,
Який манить нащадків
Йти за рокотом тисячоліть
Що пролетів як мить .
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 09 лип 2017 о 22:29
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024