Просто історія одного хлопчика...

Маленький Джонні сидів біля вікна і дивився як сніжинки падають на землю. Вікно потроху покривалось льодяним візерунком. Джонні було сумно. Він вирішив дочекатися св. Миколая. Але раптом Джонні побачив як батьки крадькома підкладають подарунки під подушку. В одну мить усі його мрії і фантазії про старого доброго Дідуся розбились на міріади осколків. Ті ж попадали і гостро впились у його душу. Саме тому Джонні було сумно і холодно. Навіть ковдра і гарячий чай не рятували від холоду. Бо цей холод йшов зсередини.
Ось у домі виключилось останнє світло. Промінчики,що проникали у кімнату неначе скрикнули і поховались. Шукати їх було безнадійно. Вони вийдуть зі своєї схованки лише зі сходом сонця. Джонні почекав ще деякий час,а тоді вийшов у коридор. Він навпомацки спустився на перший поверх по горіхових сходах. Тут хлопчик одягнув куртку та чобітки,знайшов ліхтарик. Потім натягнув рукавички й шапку,відімкнув двері і вийшов на двір.
Будинок маленького Джонні стояв біля парку,куди і збирався піти хлопчик. На вулиці панувала леді Завірюха . Вона бродила по вулицях і танцювала свій танець з Вітром. Леді Завірюха у своєму коханні не помічала як від її плаття відламуються діаманти-сніжинки і несуться за ними по вулиці. Саме вони приховували їхній танець від чужих очей. Сьогодні леді Завірюха та Вітер танцювали ще пристрасніше ніж завжди. Джонні не бачив нічого далі витягнутої руки. Навіть ліхтарик не допомагав. Однак маленький Джонні знав куди йде.
Ось він зайшов на територію парку. Йому за шиворіт залетіло декілька сніжинок. Джонні здригнувся. Неподалік він помітив темну пляму. Хлопчик усміхнувся. Це було озеро. Джонні підійшов до моста. Тут він збирався закінчити свою подорож. Як хлопчик і надівся-йому трохи полегшало. Однак навіть прогулянка не змогла вигнати всього смутку з його душі,та очистити її від осколків розбитих мрій.
Раптом маленький Джонні відчув якийсь рух на мості. Хлопчик сильно здивувався. Раптом він побачив,як з сніжинок формується фігура . Хто це? Джонні не міг розібрати,тому спитав:
-Хто ти?
Як на диво ,фігура шепотом,ледь відчутним серед завивання вітру,відповіла:
-Не важливо хто я,важливо те,що я прийшла саме до тебе.
-Це чому? - не зрозумів хлопчик.
-Сам подумай,скільки разів за життя звичайній людині попадається казкова істота?Правильно нуль…
-Значить я особливий? - несміливо запитав Джонні. Йому здалось,що істота засміялася.
- Ну це вже тобі вирішувати. Запам’ятай - усі люди особливі,проте не усі здогадуються про це. Якщо ж в якийсь момент,сама звичайнісінька людина почне вірити у те,що вона особлива,по-справжньому,то прикладе усі зусилля,щоб її віра стала реальністю. Тобто вона стане особливою. Ставши особливою,вона понесе свою віру до людей. Дехто просто посміхнеться,а дехто поставиться до цього серйозно,і згодом теж стане особливою,і теж почне доносити це людям. Тобто стати реальністю може лише те,у що ми віримо.
Голос Снігової Королеви(так Джонні назвав її)розчинився у вітрі. Маленький хлопчик ще постояв так деякий час,вражений словами чарівної істоти,а тоді поплівся додому. Тут він роздягнувся і почав підніматися сходинками нагору у свою кімнату. Раптом він зупинився,почувши запах теплого молока та вівсяного печива. Хлопчик присів на передостанній сходинці. Йому згадалося,як тут він пив те саме молоко,мокаючи у нього печиво. Цей спогад розтопив останні льодинки у його душі. Джонні ліг на сходинку. Зараз вона була йому тепліша за будь-які ковдри…
Чи правдива ця історія?Не знаю. Маленький Джонні вважає,що вона правдива. Бо він у неї ВІРИТЬ.
Wane_Porter
Wane_Porter
land icon
18
view icon
Проза | Версія для читання 24 січ 2013 о 05:40
дійсно, коли ми у щось віримо, воно має схильність реалізовуватися. гарна історія
24 січ 2013 о 08:17
Melaverde, дякую
25 січ 2013 о 05:17
Allochka Критика
Цілком позитивна історія. Актуалізується думка про те, що віра - це єдине, чим людина керує повністю. Щоб жити, треба вірити.
15 чер 2016 о 22:08
Подібні роботи
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
Роботу було депубліковано автором
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024