Над П...

Таке відчуття, що я над прірвою:
Тою самою, що бачив Джером.
Але ніхто не вважає мертвою,
Допоки ти не станеш попелом.

Нікому не цікаві проблеми твої,
Бо ж і ти завжди тікав від людей.
Такий закон природи родової,
Що вже вік завдає нам болей.

Чесно, я не знаю, що робити…
Як своє ж натхнення вернути?
Можливо, допомоги просити,
Але кому мою душу збагнути.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 25 гру 2017 о 04:44
Ще немає жодного коментаря
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024