Чому?
То ж моє горе залишилося в пустелі!
Мені усі казали, що мине...
А погляд мій відводився на стелю.
У погляді вся річ, це дійсно!
Так в мене він сумний навіки.
Блакитні очі ще з дитинства,
наповнені сльозами на повіках.
Та де мене хтось приголубить!
Сама я у пустому світі...
Як я надіюсь, що мене пробудить
зі сна поляна дивних квітів.
Хоча вони пахучі та красиві,
та в них загадок безліч... Це я знаю!
Тихенько у повільному мотиві
від них мелодії я завжди маю!
Та ось у мене все здійснилось!
І я уже не у пустому світі!
Навіть життя в усіх змінилось,
а я таки в поляні дивних квітів!
(Love)лю тво(you) улыбку, Lexi!
Було написано: ??.07.2012
Було написано: ??.07.2012
Подібні роботи
