Без назви №6

Кастер горит, а в нем душа
Стоит гитара, на ней струна
Этот вечер умер от любви
Не говори мне больше, что любишь, не говори...

Краще скажи, хто ти така
Ти ж не гітара, і ти не струна
Ти вже не осінь, ти не сама
Ти мої сльози, ти вже не та...

Кто же сказал, что выхода нет
Кто написал, что скоро рассвет
Лишь только слова стали огнем
Он обжигает ночью и днем....

І не загасиш його вже ніяк
Моя самота - цей мій гіркий смак
І від душі твоєї загубились ключі
Упали в безодню - вони нічиї...

Эта история о вечной любви
Кто то может не понял, а кто то нашел все ключи
Каждый должен почувствовать боль
Чтобы безумней была наша любовь...

Серце кохати мусить завжди
Тільки не скажуть кого і коли
Це все частина твого життя
Не ставай на коліна, а йди до кінця...

****************

Вже так втомився щось писати
Добирати потрібні рими про любов
Не хочу тільки лиш втрачати
Шалені очі від яких у жилах стине кров...

Гаряча кава чи якась там книжка
Чи просто пакет дешевого вина
Для того щоб підібрати риму
Я п'ю тебе до дна...

Хіба так можна розривати всі ті почуття
Розгризати сни, минулі ночі
Серце вже потребує забуття
Лише душа його не хоче...

Спали мене в самотності
Спали мої слова
Просто від закоханої тупості
Немає вже кінця...

*************

За що тебе любити
Якщо тебе нема
Когось в чомусь винити
Як рветься вже струна...

Коли вже все все рівно
Коли вже ти сама
Кому ти вже потрібна
Якщо ти ще одна

Запухли вже вони
Від сліз тих, ті що з неба
На крилах голодної війни
Їм кохати тільки треба...

Руйнуєш день, тоді кілька ночей
Тоді цілуєш, ковтаєш полудень
Вливаєшся у чашку, входиш в мою кров
І там все рвеш на клапті, тоді цілуєш знов...

Танцює вітер, ти стоїш одна
Привіт, тримай, ось квіти. Чого така сумна?
Здавалось що все це даром, здавалось ти німа
Та місцеві вже дізнались, що ти осінь, ти жива...

*************

І тільки тоді було ясно як плаче вона
І тільки тоді вона відкрила свою душу
І тільки тоді він не допив до дна
І тільки тоді він розлюбити мусив...

И только тогда ночь закричала
И только тогда завыла луна
И только тогда он начал начало
И только тогда полюбила она...

І тільки тоді дощ заплакав
І тільки тоді посміхалась вона
І тільки тоді він відчув втрату
І тільки тоді бракувало вина...

И только тогда он любил все сильние
И только тогда он ласкал ёе губы
И только тогда все больше пьянее
С ума сходила она...

І тільки сьогодні не все як тоді
І тільки сьогодні небо в безодню
І тільки сьогодні він цілує її
І тільки сьогодні це щастя назовню.

И только сегодня они пьют вино
И только сегодня вмести они
И только сегодня, но им все равно...
Они ценят то, что от Бога дано...

*****************
Мне всегда было весело убивать с тобою время
Я стоял и смотрел на эти черные стени.
От любви мчялась кровь по холодным венам
И я мечтал с тобой проснутся в одной постели...

Белой птице ветер сломал крылья
И казалось счастье уже не спасти
Но лишь ты одна спасала меня от тоски
И я стонал от ненависти...

Громко кричит телевизор
На кухне устроен бардак
Смерть подходить все ближе
Идет в гостинную через чердак...

Сметая все на своем пути
Ты пришла ко мне, закрыв за собой двери
Взяла мою руку в свою
И на моих пальцах считала потери...

Усталый смокинг повесился в шкафу
Устала ночь, роняет звезды
Мчится ветер, глотая воздух
Я люблю тебя. Но это не серьезно

"Любовь - это же прекрасно"
Кто твердил мне всю ночь
Но я взял с полки пистолет
И прогнал мысли прочь...