Сутеніє
І за обрієм, над схилом місяць жде, чекає,
Розплелися понад краєм всі тони багряні,
Подивитись манить погляд краєвид яскравий.
Скільки простору відкрилось, а навкруг замети,
Сніговії хуртовини закружляли злетом,
Зупинившись на дорозі, наче мимоволі,
Окунися в атмосферу світлого доволі.
Шлях встелився стрімкий, довгий,
Через ліс широкий,
А ялини й сосни рясні,
Манять твоє око.
Розмиває сонце фарби і за схил сідає,
І такий пейзаж малює, кращого немає,
А пора зимова й сніжна душу оживила,
І мелодія так легко по думках поплила....
Зимовий шлях ось надихає, душа натхнення так черпає...
Подібні роботи