СУМ...

Сум...

Я в темноті не можу спати,
Думки мені заснути не дають,
Крізь морок ночі до зірок далеких,
До мрій нездійснених вони мене ведуть.

А я все очі закриваю
І хочу я поринути в нічне життя,
Та сон не йде до мене,відчуваю,
Лиш чути серця голосне биття.

Ця тиша ночі зовсім не лякає,
Бо вже привикла бути я сама,
Ось тільки біль в душі я почуваю
Й чомусь так гірко пишу ці слова.

А за вікном стає світліше
І забуваю я думки сумні.
Лежу і, знову , слухаючи тишу,
Я забуваюсь у чарівнім сні...
цей вірш я написала кілька років тому, коли пролежала в ліжку зі зламаною ногою майже 2 місяці....
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 04 лют 2013 о 05:00
мітки: вірш, поезія
Показати всі коментарі (7)
на жаль бувають(
04 лют 2013 о 05:12
Анонім Критика
Реалістично розкрито настрій ліричного героя, який сумує. Відчувається його душевний біль. Тільки от рими потребують корегування. І виправте, будь ласка, "відчуваю".
30 гру 2015 о 22:33
Анонім, дякую за Вашу критику... вже більше двох років не заходила сюди... навіть пароль забула і от Ваш коментар змусив мене згадати його... "відчувАю" виправила, а от на рахунок рими, можливо, Ви праві... я не надто думала тоді про це - просто писала від душі ...
31 гру 2015 о 04:27
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024