СУМ...
Я в темноті не можу спати,
Думки мені заснути не дають,
Крізь морок ночі до зірок далеких,
До мрій нездійснених вони мене ведуть.
А я все очі закриваю
І хочу я поринути в нічне життя,
Та сон не йде до мене,відчуваю,
Лиш чути серця голосне биття.
Ця тиша ночі зовсім не лякає,
Бо вже привикла бути я сама,
Ось тільки біль в душі я почуваю
Й чомусь так гірко пишу ці слова.
А за вікном стає світліше
І забуваю я думки сумні.
Лежу і, знову , слухаючи тишу,
Я забуваюсь у чарівнім сні...
цей вірш я написала кілька років тому, коли пролежала в ліжку зі зламаною ногою майже 2 місяці....
Показати всі коментарі (7)
Анонім
Критика
Реалістично розкрито настрій ліричного героя, який сумує. Відчувається його душевний біль. Тільки от рими потребують корегування. І виправте, будь ласка, "відчуваю".
Анонім, дякую за Вашу критику... вже більше двох років не заходила сюди... навіть пароль забула і от Ваш коментар змусив мене згадати його... "відчувАю" виправила, а от на рахунок рими, можливо, Ви праві... я не надто думала тоді про це - просто писала від душі ...
Подібні роботи