Я не вмію

Рвати кігті до твого неба
Розливатись чорнилом в віршах
Дзеркалам кричала не треба
Але очі словам не вірять

Я застигла, годинник іде
Сірість хмар затягує зашморг
Бачиш? Моє обличчя бліде...
Вириваю кігтями завтра

Рвати голос, касети й блокнот
Ліжко спогадами солити
Розчинилася між твоїх нот
Та не вмію тебе не любити
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 04 лют 2013 о 23:59
мітки: вірш, поезія
Allochka Критика
Розчарована, але не повністю зневірена лірична героїня. Ніякі солоні спогади, вчинки не здатні загасили й викорінити "вміння любити".
10 тра 2016 о 19:33
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024