За що Тебе кохаю?

За що кохає сонце - небо й зорі,
які зросли у джерелі життя?
- За сяйво і за відстань просторову, -
шепоче в самоті передчуття...

За що Тебе кохаю, юний сокіл?
Не має ані в книгах, ні в статтях.
- Він - поштовх твій на спокій і неспокій,
і тиск, що б`є судомно по руках.

А я шукаю скрізь бібліотеку:
у мамі, у бабусі, у собі...
За що Тебе люблю, близький-далекий?
Та просто, що став рідним як батьки.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 05 лют 2013 о 01:26
мітки: вірш, поезія
She
"- Він - поштовх твій на спокій і неспокій,
і тиск, що б`є судомно по руках."
красиво)
05 лют 2013 о 05:10
Анонім Критика
Цікавий вірш-роздум про те, за що можна кохати. Примітно, що досить гарним є звертання до коханого: юний сокіл (це краса і сміливість водночас), близький-далекий (добре знайомий, але водночас загадковий, таємничий). Хочеться порадіти за ліричну героїню, для якої коханий став рідним.
16 гру 2015 о 21:24
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024