Вибачай
Ламаю нігті об тверду підлогу
Тягнуть за повідок мої хрести
Їх скинути під силу тільки Богу
Ти вибачай, що нецілований
Не пещений русявістю моєю
Кимось підземним подарований
Ти розучив святою бути мене
Ти вибачай за марні обіцянки
Я зірву ті хрести, а з ними крила
Із неба падають живі троянди
Просто коханням нашим задощила
Marami
5
0
18
Поезія | Версія для читання 05 лют 2013 о 18:26
Подібні роботи
