« До нестями »
Твоя відсутність перетворює у пекло рай!
Ти просто знай, що кохаю до нестями
І місцями в цих рядках я тобою п’яний!
Кричу те, що колись не міг прошепотіти,
Тепер ці почуття уже нема куди подіти.
Ми вже не діти, це вже не ігри
Колись не думати сміли, зараз не зміг би.
Зважую кожне слово, розряджую те, що навколо
Щоб твоє тендітне серце не поранити випадково
Байдуже що загубив фортуни підкову,
І що доля знущається знову і знову,
На роздоріжжі життя ти просто будь поруч
Тоді немає значення ліворуч чи праворуч
Я створю рай на землі, не повертайся до неба
Єдиний ангел якого мені в житті треба!
Зігрій любов'ю холод, втамуй собою голод мій
Я весь твій у полоні власних мрій
Не стій, біжи мені на зустріч
Й ми будем віч-на-віч за межами світу... За межами світу
2011
puzzler
12
1
18
Поезія | Версія для читання 07 лют 2013 о 07:11
Показати всі коментарі (6)
Анонім
Критика
Цілий вибух любовних почуттів характерний для Вашого вірша. Кохання і пристрасть водночас вирують у душі ліричного героя. От тільки форма (особливо третьої і останньої строф) дещо применшує високе звучання твору.
Анонім, дякую за зауваження,так Ви праві, розумію що схопити правильний ритм читання цього вірша не легко тому, що я писав його як текст пісні під ритм музики. Саме тому, щоб правильно передати сенс та емоції слів мені потрібно було б довести справу до кінця і записати пісню. А покищо це тільки хаотичні слова.
Подібні роботи
