немов солодкий гріх...
черпав із віршів я твоїх ...
Солодкою рікою увірвалась в серце,
і я на мить забув про спокій власний,
із слів твоїх - любові сиплеться озерце,
і світ для мене став сучасним.
Ти чарувала наче фея...
торкнулась уст, в моїх думках...
Твій сміх зі сну будив Морфея,
а я на крилах літав, мов птах...
І знов твої гортаю вірші,
ти музика моя...
хай будуть люди грішні,
та я в вісні твоє благатиму імя.
подрузі...
Muroslav
9
0
18
Поезія | Версія для читання 11 лют 2013 о 01:08
Подібні роботи
