Країна дощу
Де в сірій імлі побачу я барви
І краплі води,коли я торкну
У мить засіяють веселі смайли.
Вони ж,як і я,оминавши біду
Від реальності очі ховали
Не знайшовши у світі цьому ладу
У буденності фарби забрали.
Розчинили їх разом у воду живу
Щастя свого із серця додали
Сірий світ,із одного дощу
Так його вони й змалювали.
Не чекали ніколи солодкого сну
Це за щастя вони не вважали.
Тільки краплі дрібного плачу
Безкінечно над ними спадали.
Вони бачили більше у цьому дощу
Ніж за життя ви разом надбали
Але в простому вам не знати ціну
Ви на інше життя проміняли!
Мене заберіть у країну дощу
Де краплі лиця торкатись би стали
Там місце своє я навік віднайду
Буденність оцю не для мене тримали!
(с) Андрій Петльований
AngelofHope
10
0
18
Поезія | Версія для читання 11 лют 2013 о 01:35
Показати всі коментарі (11)
знову твої дієсліві рими! чудові теми, гарно передаєш думку, а вони все псують. десять років тому один поважний поет дістав мене зауваженнями щодо дієслівних рим і то не в найніжнішій формі... але відтоді я взяла собі за мету вставляти дієслова всередину строфи. досі себе ловлю на тому, що коли виходить, що дієслово таки мусить бути вкіці, то мене це дійсно дуже турбує
1
VeBo, хах..це вже так виробилось)
спасибі за зауваження,надалі буду старатись по менше дієсловами римувати)
спасибі за зауваження,надалі буду старатись по менше дієсловами римувати)
Анонім
Критика
Заслуговує похвали таке прагнення людини здійнятись увись над сірою буденністю, поринути у країну барвисту, яка суттєво відрізняється від щоденного життя. Не менш важливим є прагнення знати себе, тобто пізнати власну сутність.
Подібні роботи
