дитинство кохання

дитинство нашого кохання
ще грається у піжмурки цілунків
тримаючись за руки із промінням
всіх сонць в безмежнім всесвіті всього
щоби рости або померти раптом
у переддень безжальної розлуки
навіки розчинившись в наших душах
що породили лагідність торкань
якщо рости
то слів не треба зайвих
бо щастя мовчазливо невимовне
у розквіті своїх бентежних митей
що вічність заколисують п'янку
під музику голублячих обіймів
під погляди на світ немов уперше
коли нам небо матір'ю здається
бо носить нашу ніжність на руках
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 19 лис 2012 о 05:47
мітки: вірш, поезія
Allochka Критика
Своїм віршем Ви спонукати читача поринути у дитинство. І це, мабуть, невипадково. Очевидно, саме цим автор намагається підкреслити щирість почуттів, адже дитинство - це час, коли людина найбільш щира до інших, порівняно з іншими періодами життя.
22 кві 2016 о 19:44
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024