Дівчинко ,твої сльози вже нічого не варті
у нього своє кіно , у тебе - свій серіал ,
а були ж два божевільних , що жили в одній "палаті"
видно занадто ламким був той матеріал ...
Стільки дурниць того літа ви натворили ,
стільки безглуздя не бачив напевно ще світ.
два божевільних коханця - звичайнісіньке диво ,
люди , які не знали про слово лід...
Два божевільних маніяка , що світ закохали у себе
десь там у хмарам аплодував вам навіть бог ,
і у словах , здавалось ,не було потреби ,
ви безтурботні були та все йшло без тривог...
Так і хотілось блаженство ось це десь заховати .
замурувати у стіни ,щоб жило там вічно воно
та довелося лиш пісню прощальну співати ,
в тебе серіал свій тепер , у нього - кіно...
whim
8
1
18
Поезія | Версія для читання 12 лют 2013 о 21:20
Подібні роботи
