Чужие, будто бы совсем не братья..
Зимних слез скупой побег?
Или зима расстаяла в обьятьях?
Плывет февраль морями в виде луж.
Среда стоит в промокшем сером платье..
Нам не хватает инея и стуж.
А может теплых лишь объятий..
Целует с неба дождь зонты,
Лицо, одежду, волосы, запястья..
Но ты не дождь, а дождь не ты.
И мне нужны твои обьятья..
alice
9
1
18
Поезія | Версія для читання 13 лют 2013 о 04:24
Показати всі коментарі (9)
Анонім
Критика
Гарно на фоні дощу зображено почуття ліричного героя, який прагне опинитись в обіймах коханої. Здавалося б центральний образ твору - дощ, але це не зовсім так. Адже так як дощ "цілує" усе навкруги, так ліричний герой прагне, щоб його обраниця теж приділила йому хоча якусь увагу
Подібні роботи
