Не хочеться ні твоїх поцілунків , ні ніжних дотиків
усе стало до гнітючої болі чужим ,
це вже не стосунки ,а суцільні прочерки
від того , що було залишився попіл та дим ...
Від того ,що було залишились спрага та голод
до ніжності ,вірності й звичайних душевних глибин ,
до щирих посмішок на день разів сорок ,
а зараз усе ж гірчить мов полин...
Я вже не лікуюсь у твоїх чудо-обіймах
вони обпікають і ріжуть неначе ножі ,
давай, я стану від тебе знову вільна ,
давай, ми знову станем чужі...
Подібні роботи