Кохання має розмір
Високе й недосяжне,
Ну, як Пізанська вежа
Чи айсбергу болід.
Та з розміром тим треба
Буть дуже обережним,
Бо вежа може впасти.
Розтануть може лід.
Воно таке глибоке,
Що може й не дістати,
Як ти його не міряй,
До океану дна.
Буває й неглибоке,
Всього до дна калюжі.
Суворими ж не будем,
В калюжі теж – вода.
Кохання – ніби Всесвіт –
Величне і безмежне.
І мірять сантиметром –
Безглузде зайняття.
Маленьке чи велике,
Високе чи низеньке,
Та завжди це – кохання,
І завжди – відкриття.
Liolina
2
1
18
Поезія | Версія для читання 14 лют 2013 о 01:03
Подібні роботи
