Кохання має колір
Тендітних білих ручок,
Рум”яних ніжних щічок
І сяючих очей.
А також чорний-чорний,
Та радісний, не темний,
Безсонних дивний колір
Нечуваних ночей.
Це буде колір щастя,
Безмежного, як море,
Величного, як гори,
Яскравого, як день.
Це – колір плачу, сміху.
Запрошень на вечерю,
Це – колір кави вранці,
Примирень і прощень.
Той колір – дуже чуйний,-
Трояндовий, бузковий,
Магнолії – незвичний,
Чи проліска – ясний.
І то вже неважливо,
Чи колір той – зимовий,
Чи літній, чи осінній,
Чи дивний весняний.
Показати всі коментарі (6)
різнобарвний віршик про таке вже заїжджене почуття!
А про нього виявляється ще кольорово пишуть))))
А про нього виявляється ще кольорово пишуть))))
Анонім
Критика
Використовуючи художні засоби мови, Ви досить вдало змалювали колір кохання. Гарна поезія, дає змогу відчути багатобарвність і багатоаспектність кохання. Вірш пронизаний позитивом
Подібні роботи