Бартер з Космосом

Я тішуся любов”ю до відсутності твоєї.
Бо ти – те божество, яке не лапають руками,
Якому по шляхах співають ніжно менестрелі,
Про дотик до якого мріють довгими роками.

Не хочу навіть бачити ту тлінну плоть, з якої
Зліпив тебе той Вищий, що все бачить і все може,
Той, хто навчав всіх шумерів і залітав до Трої.
Бо плоть без духа може бути ница і ворожа.

Вступила, як і личить, я у ринковість відносин
(За все розплата мусить бути, це вже правда щира).
В відносини взаємні, у яких і я, і Космос
Отримали все те, що домовлялися отримать.

Він – міць і силу пристрасті, жаги до всіх пороків
(По силі може створювати зіркові анклави).
А я – любов вселенського масштабу, як до бога –
Відсутності твоєї. І мені цього не мало.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 15 лют 2013 о 18:20
мітки: вірш, поезія
Анонім Критика
Досить непростий і своєрідний "бартер" із всесвітом. Та все-таки з окремими твердженнями варто погодитись, зокрема щодо розплати за все. Потребує певних корективів форма твору, особливо дві останні строфи.
23 лют 2016 о 15:11
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024