« В твоїх очах »
Стільки життя в твоїх очах!
Там бачив щастя, бачив страх.
Ти була зіркою в моїх ночах,
Ти була сонцем у моїх днях
І ти кричала а я мовчав,
Бо ти мовчала коли я кричав.
Тільки з тобою був як вільний птах,
Бо моє небо в твоїх очах!
***
І все не так зовсім, зовсім не так
Як в наших мріях, як в наших снах
Тепер життя втратило свій смак
В душі бардак, у серці крах
Краса твоя і досі з думки в думку
Відстань давно вже перетворилась в муку
Пробач за все, пробач мене, молю
За всі ці сльози, за цю кляту долю
Не стане алкоголю щоб забути тебе,
Не стане слів щоб проклясти себе
За те, що примусив ридати ангела,
Не зумівши порушити долі правила
І я не правильний зовсім, але безсилий
Задуже часто мою душу били
Не хочу, але мушу, без права вибору
Наші дороги нажаль різного кольору
part I
puzzler
18
1
18
Поезія | Версія для читання 17 лют 2013 о 01:19
Показати всі коментарі (8)
Анонім
Критика
Просто на одному подиху передано все різноманіття почувань ліричного героя - закоханого до самопожертви, самовідданого, який здатен оцінити свої вчинки, визнати помилки і вибачитись за них, що досить похвально. Висновок вірша досить промовистий - "Наші дороги на жаль різного кольору", це, як у романі у віршах Л. Костенко "Маруся Чурай": "Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі". Одним словом, дуже гарна у Вас поезія. Але поправте, будь ласка, лексику: "задуже" - немає такого слова, треба знайти синонім залежно від контексту; "на жаль" - окремо пишемо. І ще - не забувайте про пунктуацію 
Анонім, ще раз дуже дякую за змістову критику. Я б дуже хотів вміти правильно писати на українській мові, яку я дуже поважаю, але на жаль на Україні я провчився тільки перших 5 класів і з малечку живу повністю на італійській мові, тому не встиг усвоїти граматику української мови. Я усвідомлюю що мої вірші повні помилок, але сподіваюсь що це не заважає ділитися з людьми змістом та емоціями.
Подібні роботи
