Любов
Він сенсом сповнює життя,
Без неї б не було нічого,
Це наш ковток у майбуття.
Любов-вершина всіх енергій,
Вона глибоке джерело,
Коли ми дихаємо нею,
В душі породжуєм тепло.
Любов - найвища сутність серця,
Вона палає як вулкан,
У ній духовність вся озветься,
Це є початок, океан.
Любов - це зцілення і сила,
Вона розтоплює весь біль,
Стирає пустоту без віри,
І вчить торкатися вершин.
Любов - це усмішка, це очі,
Вона у мисленні, в словах,
Любов струною прошепоче,
Вона реальна, не у снах.
Любов - єдина таємниця,
Її потрібно нам прожити,
Любов, як паросток пшениці,
Посіявши - навчись любити!
Любов-це поэдання нашої душі, дзеракльне відображення внутрішнього світу, це почуття завдяки якому хочеться робити щасливою свою половинку...
Показати всі коментарі (4)
Анонім
Критика
Гарно змальовано любов у багатоаспектному вимірі: як дар, енергію, джерело, вулкан, силу, усмішку, таємницю і т.д. Вам вдалося передати багато іпостасей, у яких виступає любов. Мудрий фінал твору: "посіявши - навчись любити". Це актуально, адже всі ми стверджуємо, що любимо когось, але своїми вчинками ілюструємо невміння любити. Єдине, що треба виправити: у третій рядок третьої строфи "духовність"
1
Подібні роботи