Осінні квіти

Той час тягнувся якось довго,
Бо вже й ромашки встигли відцвісти,
По їх пелюстках відступало літо,
І осені виднілися сліди.

В садах потроху розпускались хризантеми:
Рожеві, білі, жовто-золоті -
І душу сповнили пусті надії,
Що ми зустрінемось у ті чарівні дні.

Гвоздики голови ще не хилили,
Та осінь розгулялась не на жарт,
З тобою ми побачитись хотіли,
Але почався зразу фінішем наш старт.

Зірвав пелюстки буйний свіжий вітер
Із зачісок тих панночок троянд,
І покружляв їх, наче ненароком,
І кинув вниз, чекаючи команд.

Той час тягнувся якось довго -
Вже квіти всі осінні відцвіли,
Далеко за горами бродить літо,
А де тепер є я, а де є ти?
alina_golyk
alina_golyk
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 19 лют 2013 о 21:30
мітки: вірш, поезія
мелодійно... яка меланхолійна осінь у вашому вірші!...
20 лют 2013 о 05:24
Mavka, Дякую)
21 лют 2013 о 01:50
Allochka Критика
Поетапно зображено старт почуттів, який став їх фінішем. Він збігся у часі з осінніми змінами у природі. Читачеві хочеться, щоб ліричні герої знайшли одне одного - нехай влітку або ж восени.
19 кві 2016 о 21:53
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024