Портрет грипу

Росте так швидко, ніби гриб,
Така зараза, зветься – грип.
Лежати – й то немає втіхи,
Немов би трактор переїхав.
У мареві не знаєш – тут,
Чи вже прийшов тобі капут?
Сусіди думають, собака
Завівсь у мене – гавка й гавка!
Як бараболя, синій ніс.
А ліків різних – цілий віз.
Ідеш – немов кудись до страти,
І ноги зроблені із вати.
А з дзеркала на мене – страх! -
Дививсь якийсь кудлатий птах –
Волосся дико – навсібіч,
Червоні очі… Страшна річ!
А спека! (Київ чи Канари?)
Якісь тиняються примари,
Аж стало трохи навіть лячно.
І хто придумав цю болячку?
В людей, дивіться, Новий рік,
А хтось… із градусником зліг.
Ну не хвороба, а кіно!
(О, як набридло все воно).
Апчхи, апчхи, сніги, зима.
На Новий рік – такі дива.
гумор
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 21 лют 2013 о 18:16
Показати всі коментарі (4)
гуморесково. так лагідно і простота лоскоче очні білочки.
25 лют 2013 о 00:44
swinomatka, ті очні яблучки цвіли трояндовим кольором, а коли прочухалися, то й смішно стало
25 лют 2013 о 04:41
ullad1, якщо на щось противне дивитися з гумором, то воно вже й не таке противне стане
25 лют 2013 о 04:42
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024