Переосмислений маніфест Куриці Ряби
(шкіц, експеримент, абсурд, задумка,)

відверто

часами надто відверто

але стиль витриманий

афористично

важко втримати лінію подій

але подіями насичено

ти молодець)

але на то почуєш багато критики

Шановне паньство, порозсідалось, карочє буду начинать мотать цій повісті моток, лишень прикрийте браму, а ще щоб раптом хвірточки не рипали під час пишнот могучих вельми з глибини патоки проповіді сеї. Моя юрба живе в мені. Ми з тобою спимо між сторінками сусідніх книг. Один за мрією. Холодні засмаглі пальці. Перший у черзі по впертість. Бог мені свідок, а я – жертва. День у день пліч-о-пліч один за одним заходимо в траву і самовідречено вдихаємо. Спалахнув шифер*. Мимоволі від видива заіржавіло око в ямі череповій. Хмародери пішли на абордаж. Драбинки потекли по стінах. Худі а моцні* Ромадубонос* і Янсен Кукансен* вилізли на пагорбок і вшліфцували звідтамти велику брилу сиру, що моцно котилася вниз. Передостанній перед сном медляк якудзи*. Все поросло камінням, а поміж камінням – часником. Онай спаде позаду Вас спідниця Афродіти, якщо кобіта-кот, не душить закручену в шторах зараз жінку-мишку.

Сумно, дуже сумно. марне існування від того стає ще маркотнішим. Шашіль активізується і з подвійно силою заходиться вигризати тебе зсередини. ці зерна сумніву, посіяні ще так недавно і так недбало глушать передостанні паростки чогось доброго, світлого, нехай навіть корисного. смішний у своїй трагічності, миттєвий у своїй щасливості, постійний у своїх сумнівах, дивний загалом. А всім нудно, бо треба гнатися. А всім байдуже, бо життя таке коротке.

А що зі столяром, він спився?

Текст скомпільований в різних часово-емоціних контекстах із переписок в скайпі, уривків із інших книг, асоціаців від інтернетсерфінгу.

* – ключі для цільового читача. В даному випадку переважно назви пісень або сучасних українських рок-гуртів. Прийом який дозволяє шифрувати подвійні прочитання для конкретних людей чи груп.