Востаннє
Стара, на жаль не винесла політ,
Та й з серцем попрощатися я мушу,
Його списали з вислугою літ.
Тож вже нема мені на світі місця,
Для мене цілим світом був лиш він.
Коли опаде з моїх квітів листя,
Скажіть коханому, що я не знесла змін.
Просіть, щоб цілував мене востаннє,
Бо я йому боюся говорить.
А раптом вся любов візьме й повстане,
А раптом він залишиться на мить...
alina_golyk
10
1
18
Поезія | Версія для читання 07 бер 2013 о 16:53
мітки: нерозділена любов, лірика, поезія, вірш
Показати всі коментарі (6)
Анонім
Uliana, А Ви подумаєте про те, що "будь ласка" пишеться окремо, без дефісу? 
Анонім
Критика
Не слухайте нікого і нічого не змінюйте! Оте "Скажіть коханому, що я не знесла змін" звучить наче фінальний акорд з логічним акцентом. Читається легко, нама зайвого трагізму. Мені сподобалось. Рекомендую лишень звернути більше уваги на пунктуацію (ось, наприклад, "на жаль" виділяється комами з обох боків)
Подібні роботи
