Варто змінити
Чи зможемо ми пройти і забути,
А може збагнути, чого не розуміли
Ми втратили сонце, як ми це допустили?!
Воно зігрівало холодної ночі
Тепер вже немає, не сліпить очі
Всі перемоги, а також поразки
На все це була, лише, його ласка.
Що з нами тьма, що вона наробила
Віру в життя взяла й відбила
Робити добро, про це ми забули
І в егоїзмі ми потонули.
Живемо для себе коханих й єдиних
Ми швидко беремо, та чи ми заплатили
На інших мольби уваги ми не звертаємо
В нас інші проблеми, так виживаємо…
Втратили щастя, свою свободу
Ще будем терпіти, й не стане народу
Кожен в домівці чогось чекає
Та герої між нами, а ми не помічаєм…
sk8ter-boyy
7
1
18
Поезія | Версія для читання 08 бер 2013 о 22:33
Показати всі коментарі (4)
Melaverde, 
Дякую за коментар) в даному випадку сонце, це натяк на те що ми втратили віру в Бога... хоча думаю кожен знайде своє тлумачення того рядка... може вірш і втрачає свій ритм, тому що він писався на емоціях і я немав часу щоб підібрати якісь кращі слова шоб римувалось краще... Буду старатись...))
Дякую за коментар) в даному випадку сонце, це натяк на те що ми втратили віру в Бога... хоча думаю кожен знайде своє тлумачення того рядка... може вірш і втрачає свій ритм, тому що він писався на емоціях і я немав часу щоб підібрати якісь кращі слова шоб римувалось краще... Буду старатись...)) 
sk8ter-boyy, "світло і тепло" я мала на увазі в переносному значенні 
важливо, щоб у вірші були справжні емоції, а з часом слова будуть самі легко складатись і римуватись
важливо, щоб у вірші були справжні емоції, а з часом слова будуть самі легко складатись і римуватись
Анонім
Критика
Актуальний вірш, у якому відбито реалії життя сучасників. Адже наше суспільство поринуло в обивательство й егоїзм, а про справжні цінності більшість людей забули. Тому Ваш вірш покликаний пробудити від тьмяного сну наш соціум. Тільки пораджу Вам відкорегувати пунктуацію і, за бажання, поекспериментувати над римою.
Подібні роботи
