Мрії (Зимова)

Вже давно снігопад
Засипає мій сад
І я знову сиджу в безнадії
Порожніє душа
Тебе поруч нема
Тільки ти в моїх думах і мріях

Тане сніг на очах
Наче наша любов
Я кидаю свій погляд з журбою
Пам’ятаю слова
І я згадую знов
Ті часи, коли був я з тобою

Повний місяць зійшов
Потеплішала кров
І я знову на тебе чекаю
Вірю, що ти прийдеш
І любов принесеш
І ця віра мене зігріває

Я дивлюсь із вікна
Ніч окутала сни
Я кохаю, надіюсь і вірю
Ти від мене пішла
Але все ж назавжди
Ти лишилась у думах і мріях

Pit

Інші роботи

Поезія | Версія для читання 09 бер 2013 о 16:40

мітки: вірш, поезія

Irunka

09 бер 2013 о 18:35

Анонім Критика

Гарно на фоні зими зображено переживання ліричного героя, який у пам'яті і думках свято береже образ коханої, що пішла від нього. Спогади змальовано досить вдало. Але не забувайте про пунктуацію, її рідко можна зустріти у Вашому творі. А ще лексику поправте "тане сніг", а не "тає"

03 гру 2015 о 15:08

Pit

Анонім, Дякую за відгук та поради! прийму до уваги!!!!!)

08 гру 2015 о 02:06

Подібні роботи

«…суспільство це сила…» 02.03.2015

Прокурені вулиці затишного міста
Бичками закидані сквери й під’їзди,
Тротуари заставлені машинами босів,
Усі перехожі наповнені злостю.

Розкішними храмами красується місто,
Бікбордами добрими вулиці вкриті,
На т