Пишу свого вірша тобі
Пишу свого вірша тобі.
Не те, щоб повністю у риму,
Тут головне, присвячення тобі.
Вірші – це просто випадковість,
Що десь застрягла у душі.
Й гризе до болю мою совість,
Що причаїлася у серці, у крові.
Знаєш, а у тебе блиск в очах.
Я дякую тобі.
І висох уже дощик на дротах,
А ти посміхаєшся мені.
Знаєш, а у тебе гарна посмішка.
І нею ти причаровуєш мене.
І я поряд із тобою наче пташка,
Відчуваю всередині щось скоро спалахне.
Подібні роботи
