Ранок із запахом вишні
Я ці ранки чекаю й люблю лиш за те, що приходять щоденно.
Чи люблю я тебе, бо ти – гарний, розумний, чи вільний, чи сильний?
Я люблю тебе, рідний, за те, що, як ранок, приходиш до мене.
Ти приходиш у сни і вриваєшся вітром в відкриту фіранку,
І дощем не сумним, прохолодним гарячим дощем обіймаєш так тепло.
Я у запаху айстр і у смаку вишневому тішуся зранку.
Бо ти – квіти і вишні, і дощ… Що так плаче надворі нестерпно.
Liolina
7
1
18
Поезія | Версія для читання 11 бер 2013 о 21:31
Allochka
Критика
Романтично Ви поєднали у вірші чудовий і запашний літній ранок із приходом коханої людини. Її прихід гармонійно вписується у поетичну канву твору. Вірш містить багато позитивних емоцій, вражень, якими автор щиро ділиться зі своїми читачами.
Подібні роботи
