Ц,Ч іна
Я хотів медитувати у темних печерах і харчуватись водою із хлібом. Молитвою для мене стала тиша, а покаянням – самотність, я дитина з сивими кучерями, але без підтримки пенсійного фонду. Я вступав у вузи близько 5-ти разів, і жодного разу не знайшов того, чим міг би займатись, чи того кого б міг прощати завжди. Мене у дитинстві прозивали Божим дитям, а у старості моїм ім.*ям стало боягуз. На моїх стінах не висять грамоти, їх прикрашають пусті рамки. Мій кіт сам готує собі їсти, але ніколи сам не гуляє. У моїй бібліотеці лише обкладинки від книг. Я люблю слухати телефонні розмови сусідів, в них інколи можна розрізнити якийсь сенс, лише в розмовах, не в сусідах. Щось живе у мене на горищі, я інколи чую його кроки, вони вибивають ритм. Зранку я прокидаюсь і з таким ж ритмом іду жити.
Єдине, що є для мене дивом це те, що мій кіт взимку стане гарнішим. Але істина одна – я не розумію цього світу.
Подібні роботи