***
І тільки залишаються слова.
Що рвуться із грудей, неначе пташка,
Що в клітці волю віднайшла…
Куди ведуть життєвії дороги?
Вже в маминім волоссі сивина.
Пригадую дитинство босоноге
Й ту казку, що читала допізнА.
Куди летять рокИ, немов фрегати,
Долаючи кремезні віражі.
Далеко до бюджетних результатів?!
Який відсоток ми отримаєм з маржі?!
Буває холодно в душі спекотним літом,
І паморозь гуляє по кістках.
Коли душі так хочеться радіти -
Тоді шукаю істину в словах.
01.04.2012
© Andriy Oleskiv
Показати всі коментарі (4)
Анонім
Критика
Цілком згодна з Вами у твердженнях: "Коли душа кричить - мовчати важко..." і "Коли душі так хочеться радіти - Тоді шукаю істину в словах". Дійсно, для того щоб висловити обурення, розпач, горе іноді немає сили на слова - кричить тоді душа, а коли радість, то її легше передати словами. Шукати істину в словах - істинний шлях
Подібні роботи