***

Сонце зайде за обрій,
Вечір постукає в двері
Місяць дістане із торби
Зорі й розсипле по небі.

Вітер хмару колише,
Спокій не спить на долоні,
Дощ свої сльози залИшив
На сонному підвіконні.

Ніч ковдрою ляже,
Вкриє стомлену землю,
Свою казку розкаже
І попрощається чемно...

Сонце вийде з-за крАю,
Визирне ранок з-за гОрбу,
Місяць зірки позбирає
І заховає у торбу...

Осінь 2009 року
© Andriy Oleskiv
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 04 гру 2012 о 03:49
мітки: вірш, поезія
Allochka Критика
Високохудожньо і навіть казково й таємниче зображено народження вечора, а згодом і нового дня. Як і у природі, у вірші теж цей процес поступовий, переходи плавні, невимушені.
25 кві 2016 о 22:00
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024