***
І постаріти з тобою.
Роки йдуть вперед і нічого не вдієш
Життя називається грою.
Хочу щоранку будити тебе,
Наче старенький будильник.
Зорі тобі діставати з небес-
Я твій таємничий прихильник.
Скільки було прекрасних хвилин,
Яких не забуду ніколи.
Настане та мить-наш малесенький син
Вперше крокує до школи.
Настане та мить і густа сивина
Вкриє наше волосся.
А ми наче вперше зустрілись...Хто-зна?!
Чи все, що омріяв- збулося?!
15.03.2013 року
© Andriy Oleskiv
Antologic
14
0
18
Поезія | Версія для читання 16 бер 2013 о 16:52
Показати всі коментарі (9)
Анонім
Критика
Одне кохання на все життя - тема, яка звучить, як перебільшення, але вона ніколи не перестає захоплювати читача. Відкрите питання фіналу такого вірша спонукає дати однозначну відповідь - "збулося". Хіба може не збутись чи могло не збутись омріяне у людини, яка так трепетно пише про високі почуття. Гарний твір, тільки відкорегуйте пунктуацію і поправте "Хтозна"
Подібні роботи
